ВЛАДА ТА НАРОДОВЛАДДЯ В УКРАЇНІ

 

Криштов  Є. Ф.

голова   Ради  Регіональної партійної                                                                                                «Робітнича партія України»  у Луганській області

        

        В  Конституції  України закріплено що народ  є носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в країні, здійснює владу прямо і через представницькі (виборні) органи. Розвиток державотворення в Україні йде до розбудови системи органів державного управління, зорієнтованих на забезпечення політичних, економічних, соціальних та інших прав громадян. Розбудова демократичної держави передбачає зростання впливу громадян на прийняття політичних рішень, формування не тільки представницьких органів в процесі демократичних вільних виборів, але й стратегії розвитку країни.

         Роль інститутів народовладдя, насамперед, виборів у державотворенні є надзвичайно важливою. В суспільних трансформаційних процесах широка участь громадян в політичних процесах та державному управлінні стає визначальною ознакою становлення реального народовладдя, демократичного політичного режиму, формування правової державності і громадянського суспільства. Всебічне залучення громадян до державотворення найбільшою мірою відбувається підчас виборів, коли громадянське суспільство формує й відстоює соціально-політичне замовлення на структуру, функції та завдання органів державної влади.

           Безпосередня демократія здійснюється шляхом прямого волевиявлення народу. Існує багато форм безпосередньої демократії, але ст. 69 Конституції пріоритетними формами народного волевиявлення прямо закріплює лише дві — вибори і референдум. Але слід зауважити, що  конституція  України допускає й інші окремі форми безпосередньої демократії   – збори, мітинги, походи, демонстрації.

           На сьогодні правове регулювання вищеназваних форм безпосереднього народовладдя здійснюється несистемно, хаотично, або ж взагалі відсутнє. Гостро стоїть проблема врегулювання на законодавчому рівні порядку проведення передбачених ст. 39 Конституції України мирних зборів, мітингів, походів та демонстрацій.

Становлення України як демократичної держави вимагає не лише реального здійснення безпосереднього народовладдя на всеукраїнському рівні. Велике значення має і надання територіальним громадам права та реальної здатності здійснювати місцеве самоврядування безпосередньо. У зв’язку із цим потребує свого вдосконалення правове регулювання на локальному рівні таких форм безпосереднього народовладдя як загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо.

Досить часто форми безпосереднього народовладдя недобросовісно використовуються політичними партіями, іншими інститутами громадянського суспільства як інструмент здобуття влади. Так, мають місце зловживання на різних етапах виборчого та референдного процесу, проведення платних мітингів, підкуп виборців та інше. Практика здійснення різноманітних форм безпосереднього народовладдя останніми роками свідчить, що без його належного нормативно-правового врегулювання, запровадження юридичної відповідальності за порушення права народного суверенітету, створення дієвого організаційно-правового механізму його здійснення втрачається сутність безпосереднього народовладдя як реального волевиявлення громадян України.

На основі аналізу стану нормативно-правового регулювання форм безпосереднього народовладдя в України, можна з впевненістю стверджувати, що однією з причин такого незадовільного їх регулювання є відсутність достатнього наукового підґрунтя до глибокого і всебічного визначення форм безпосереднього народовладдя.

           Отже, народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції через інститути безпосередньої (прямої) чи представницької (виборної) демократії. До інститутів безпосередньої демократії, які забезпечують прийняття державного рішення прямим волевиявленням народу є -  референдум; обговорення проектів нормативних актів; участь у виборах органів державної влади; загальні збори (збір) громадян; звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням.

            Разом з тим, на теперішній час теорія механізму реалізації прямого народовладдя в Україні, до речі, так само, як і суспільно-політична практика, знаходяться    в стадії становлення.   Таким чином, можна констатувати, що сьогодні в Україні поступово формується власна система прямого народовладдя.

          У суспільних трансформаційних процесах роль інститутів народовладдя, насамперед, виборів у державотворенні є надзвичайно важливою. По суті – це один з найголовніших елементів політичної системи суспільства, який має визначальний вплив на формування стратегії державного розвитку, структури й персонального складу органів державної влади та місцевого самоврядування, стан політичної культури суспільства.

         Відсутність в Україні комплексних досліджень народовладдя з позицій теорії держави і права унеможливлює теоретичне осмислення сутності демократичної держави, а внаслідок цього, - і якісне вдосконалення інститутів здійснення влади народу в практичній площині. Створення наукової моделі народовладдя зумовлює потребу високого рівня узагальнення. Потенціал теорії держави і права як науки про загальні закономірності виникнення, становлення, функціонування та розвитку державно-правових явищ дозволяє на відповідному методологічному рівні здійснити поступ до розв’язання цього завдання.